охоронець — [охоро/неиц ] н ц а, ор. нцеим, м. (на) нцеив і/ н ц у, мн. н ц і, н ц іў … Орфоепічний словник української мови
охоронець — 1) (той, хто охороняє кого / що н.), охоронник; ринда (при царях); гайдук (при князях); сердюк (при гетьманах); цербер (дуже пильний і злий) Пор. вартовий, сторож 1) 2) (той, хто піклується про збереження чого н., стежить за дотриманням чогось),… … Словник синонімів української мови
охоронець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
драбант — охоронець особи в часи середньовіччя [XII] … Толковый украинский словарь
трабант — Трабант: Трабант: (нім.) охоронець, супутник [51] посланець, охоронець [5;7] охоронець особи в часи середньовіччя [XII] … Толковый украинский словарь
Wikipedia:Artículos solicitados — Atajos WP:AS WP:SOL Artículos solicitados En esta página pue … Wikipedia Español
кустос — Кустос: охоронець (музею, бібліотеки) [37] охоронець [54] хранитель [33] хранитель певних культурно історичних вартостей (книг, священних реліквій тошо) [53] … Толковый украинский словарь
вартівник — (той, хто стоїть на варті, охороняючи кого / що н.), вартовий, охоронець, сторож, чатовий, черговий Пор. охоронець 1), сторож 1) … Словник синонімів української мови
сторож — 1) (особа, яка охороняє кого / що н.); вахтер, шве[а]йцар, портьє, консьєрж (черговий сторож біля входу в установу, підприємство, житловий будинок тощо); воротар (сторож біля воріт); калатальник, дід (сторож у садку, на баштані тощо) Пор.… … Словник синонімів української мови
хорунжий коронний — (хоружий) охоронець великого військового прапора або королівського штандарту, охоронець хоругви відповідного округу, прапороносець … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
